Сьогодні на вас чекає унікальна можливість здійснити подорож у заклади вищої освіти країн Європи. Саме так! На час карантину ми усі супергерої і залишаємось вдома! Ми ж пропонуємо віртуально відвідати найяскравіші університети у світі, і все це не виходячи з дому. Тож розпочнемо!
Подорож відбудеться до закладів вищої освіти деяких країн Європи, а саме: Великобританії, Іспанії, Німеччини, Швейцарії, Польщі та України
3002тис.
Загальна кількість закладів вищої освіти в країнах Європи
4,8 млн.
Загальна кількість випускників закладів вищої освіти в країнах Європи на 2021р.
від 300 до 853 євро/місяць
Загальна кількість степендії в країнах Європи
від 1000 до 18000 євро/рік
Вартість навчання вищої освіти в країн Європі
Вища освіта Великобританії
Майже століття система вищої освіти у Великобританії мала бінарну структуру, але у 1992 р., з наданням технічним інститутам статусу університетів, ці дві ланки вищої освіти об’єднались. Система освіти Великої Британії має багатовікову історію та заслужено вважається однією з кращих у світі, якщо не найкращою. Інфраструктура, викладацький склад, передові технології – все на вищому рівні. Усі університети Великобританії мають високий рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів навчання. Британські університети – це великі науково-навчальні комплекси, що включають коледжі, магістерські та докторські школи, дослідні інститути, наукові центри.
Є кілька способів виявитися на здобуватській лаві британського вишу. Розглянемо кожен з них більш детально:- Програма A-Level. Дворічний курс поглибленого вивчення вишівського кола дисциплін. В основному вибирають 3-4 предмети, пов’язані з обраною спеціальністю, але можна і більше.Після закінчення курсу складають випускні іспити, результати яких приймаються британськими вишами як вступні.
- Програма Foundation. Річний курс навчання, розрахований на іноземних здобувачів.
- Ще один варіант вступити до університету Великобританії – це після закінчення школи відучитися два роки у вітчизняному виші, щоб досягти терміну британського середньої освіти (13 років), за цей час пройти мовний тест (IELTS) і подати документи в британський виш. Відразу варто відзначити, що це найбільш програшний варіант. Вступити таким чином до престижного університету неможливо, та й увійти в англомовне середовище проживання буде значно складніше.
Більшість абітурієнтів обирають курси навчання, що забезпечують здобуття першої кваліфікації. Цей перший диплом вимагає загалом 3-4 років навчання, за винятком ветеринарії та медицини (5-6 років). Передбачається впровадження курсів меншої тривалості (прискорених) і можливість у результаті зміни тривалості року та інтенсивнішої роботи отримання першого диплома вже за два роки. У Великобританії найпоширеніші наступні кваліфікації: бакалаври мистецтв, наук, освіти, інженерії, права, медицини.
Курс університетського навчання триває у Великій Британії, як правило, 3 роки (у Шотландії - 4 роки). Навчальний рік поділяється на 3 триместри. Основними формами організації навчання є лекції, семінари, дискусії, тьюторські заняття.
ЗВО самі встановлюють методи контролю роботи і знань здобувачів: більшість практикують підсумкові екзамени, часто проводиться поточний контроль. Після закінчення програми першого циклу здобувач може отримати наступні оцінки: найвищу (Class 1), дуже добру (Class 2, Division 1) з правом продовжити навчання на другому циклі, непогану (Class 2, Division 2), найнижчу (Class 3).
Навчатися в Великобританії дуже дорого. Отримати безкоштовну освіту в британському університеті здобувачам із країн СНД, на відміну від багатьох інших європейських вишів, наприклад французьких чи німецьких, завдання майже нереальне. У середньому кожен рік навчання коштує 16000-22000 $, плюс для отримання здобуватської візи необхідно підтвердити фінансову спроможність для покриття витрат на житло і харчування. Ідеться про суму на рахунку не менше 8500 $, а для Лондона – від 11500 $. Однак у Великобританії існує велика кількість стипендіальних програм та грантів, які допоможуть істотно скоротити витрати на навчання.
Кращі університети Великобританії:
Вища освіта Іспанії
Система вищої освіти Іспанії відзначається винятковою однорідністю, адже аж 98% здобувачів навчаються в університетах, поза якими готують лише фахівців з туризму, ремесел та деяких інших видів занять. Сьогодні в Іспанії нараховується понад 60 закладів вищої освіти, готових прийняти іноземців. Переважна більшість іспанських університетів - державні, вони дають можливість отримати освіту класичного зразка, причому за цінами, які скоріше можна назвати символічними (1000 євро в рік). Є також приватні вузи, де навчання коштує дорожче, але пропонується широкий вибір професій, так би мовити, підвищеного попиту.
Іноземні абітурієнти для вступу до університету Іспанії повинні скласти єдиний вступний іспит Prueba de Accesso a la Universidad, або "selectividad" ("відбірковий"). Це комплексний тест, що перевіряє як загальний рівень підготовки абітурієнта, так і володіння іспанською мовою. Він складається з обов'язкової частини (іспанська, історія, філософія, друга іноземна) і предметів на вибір (гуманітарні предмети, технічні або їх комбінація)
Професорсько-викладацький склад ЗВО в Іспанії поділяється на чотири категорії: професори, виконувачі обов'язків професорів, викладачі-заступники, викладачі-асистенти.
Конкурсні вступні екзамени формуються у вигляді двох тестів, які запроваджуються екзаменаційною комісією одночасно на всій території Іспанії. Перший тест спрямований на перевірку загальних вмінь абітурієнта (культури, знання мов, здатності до аналізу й синтезу тощо), другий - засвоєння тих дисциплін, що поглиблено вивчалися на курсах орієнтації.
Трирічне навчання в університетських школах надає кваліфікацію інженера-техніка з правом продовження навчання у другому циклі цих же університетів чи переходу на ринок праці.
П'ятирічне навчання на факультетах університетів чи в їхніх вищих школах (і в частині інститутів) увінчується дипломом, що надає право на післядипломне навчання.
Успішне закінчення двох перших циклів університетів надає право продовжувати навчання для отримання диплома доктора. Воно триває два-три роки під наглядом наукового керівника, супроводжується самостійними пошуками, написанням і захистом дисертації.
Іспанська система оцінювання – 10-бальна. Прохідною оцінкою є 5¸6,9 балів.
У перервах між лекціями і навчанням здобувачі можуть погрітися під теплими сонячними променями, насолодитися магією місцевих фієст, прогулятися затишними вуличками, порадувати свої смакові рецептори солодким смаком сангрії або пряними присмаками тапаса, а також відкрити для себе кілометри золотих пляжів і прекрасних пейзажів.
Крім того, беручи до уваги відносно низьку вартість життя в Іспанії в порівнянні з європейськими побратимами, м’якші візові обмеження і репутацію безпечної і надійної країни, не дивно, що Іспанія надзвичайно приваблива для здобувачів з усього світу.
Іноземні абітурієнти для вступу до університету Іспанії повинні скласти єдиний вступний іспит Prueba de Accesso a la Universidad, або "selectividad" ("відбірковий"). Це комплексний тест, що перевіряє як загальний рівень підготовки абітурієнта, так і володіння іспанською мовою. Він складається з обов'язкової частини (іспанська, історія, філософія, друга іноземна) і предметів на вибір (гуманітарні предмети, технічні або їх комбінація)
Професорсько-викладацький склад ЗВО в Іспанії поділяється на чотири категорії: професори, виконувачі обов'язків професорів, викладачі-заступники, викладачі-асистенти.
Конкурсні вступні екзамени формуються у вигляді двох тестів, які запроваджуються екзаменаційною комісією одночасно на всій території Іспанії. Перший тест спрямований на перевірку загальних вмінь абітурієнта (культури, знання мов, здатності до аналізу й синтезу тощо), другий - засвоєння тих дисциплін, що поглиблено вивчалися на курсах орієнтації.
Трирічне навчання в університетських школах надає кваліфікацію інженера-техніка з правом продовження навчання у другому циклі цих же університетів чи переходу на ринок праці.
П'ятирічне навчання на факультетах університетів чи в їхніх вищих школах (і в частині інститутів) увінчується дипломом, що надає право на післядипломне навчання.
Успішне закінчення двох перших циклів університетів надає право продовжувати навчання для отримання диплома доктора. Воно триває два-три роки під наглядом наукового керівника, супроводжується самостійними пошуками, написанням і захистом дисертації.
Іспанська система оцінювання – 10-бальна. Прохідною оцінкою є 5¸6,9 балів.
У перервах між лекціями і навчанням здобувачі можуть погрітися під теплими сонячними променями, насолодитися магією місцевих фієст, прогулятися затишними вуличками, порадувати свої смакові рецептори солодким смаком сангрії або пряними присмаками тапаса, а також відкрити для себе кілометри золотих пляжів і прекрасних пейзажів.
Крім того, беручи до уваги відносно низьку вартість життя в Іспанії в порівнянні з європейськими побратимами, м’якші візові обмеження і репутацію безпечної і надійної країни, не дивно, що Іспанія надзвичайно приваблива для здобувачів з усього світу.
Кращі університети Іспанії:
Вища освіта Німеччини
На сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати наступним чином: початкова школа (4 роки), середня школа (8-річне училище або 9-річна гімназія), вища школа (університети, педагогічні ЗВО, вищі школи мистецтв, вищі технічні навчальні заклади).
Після об'єднання у 1992/93 навчальному році в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний та один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних та спеціалізованих ЗВО. Зі згаданих до недержавного сектору входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл.
Основою системи вищої освіти є університети. Вони мають класичну структуру і завдання: несуть відповідальність за наукові дослідження, навчання, підготовку кадрів вищої кваліфікації, готують докторів наук, наділені правом присуджувати габілітацію (докторат-2) для заміщення посад завідувачів кафедрами. Навчання триває щонайменше чотири роки.
Для вступу до закладів вищої освіти потрібно мати атестат про середню освіту, який буває трьох типів: „загальний” (дає право вступу до всіх ЗВО); „фаховий” (дає право вступу на певні спеціальності); документ для вступу лише у вищі фахові школи чи на відповідний факультет загальноосвітнього університету. Перші два видаються після закінчення гімназії чи відповідного до неї професійного закладу з тривалістю навчання 13 років. Третій отримують після навчання тривалістю 12 років у профшколах. Відсіювання при цьому є досить значним. Залишаються найбільш підготовлені - це головний принцип університетської освіти. Вступають сотні, а залишаються десятки.Після зарахування здобувач сам складає план своєї роботи на час навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно обирає дисципліни, які буде вивчати, спеціальність, яку буде вивчати, за якою буде здаватися іспит, строк навчання, професорів і семінари. Він сам визначає, яким іспитом закінчить своє навчання: або буде здавати державний іспит, або вийде на захист магістерської роботи (диплома).
Термін навчання підраховується не за роками, а за семестрами. Кожен предмет закінчується екзаменами. Після завершення програми виконуються письмові роботи, а також складаються письмові чи усні екзамени з головних дисциплін. Знання здобувачів оцінюється за 6-бальною системою: дуже добре (1 бал), добре (2 бали), задовільно (3 бали), достатньо (4 бали), незадовільно (6 балів).
Випускникам вищих навчальних закладів після складання державного іспиту присвоюють титул дипломованого спеціаліста, а в університетах – магістра, що дає право на державну службу, відповідну фахову діяльність та аспірантуру. Магістратура зорієнтована на викладацьку роботу. Вищою кваліфікацією в Німеччині є титул доктора. Це вимагає 3-5 років наукових досліджень, здачі державного екзамену та захисту дисертації.
Після об'єднання у 1992/93 навчальному році в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний та один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних та спеціалізованих ЗВО. Зі згаданих до недержавного сектору входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл.
Основою системи вищої освіти є університети. Вони мають класичну структуру і завдання: несуть відповідальність за наукові дослідження, навчання, підготовку кадрів вищої кваліфікації, готують докторів наук, наділені правом присуджувати габілітацію (докторат-2) для заміщення посад завідувачів кафедрами. Навчання триває щонайменше чотири роки.
Для вступу до закладів вищої освіти потрібно мати атестат про середню освіту, який буває трьох типів: „загальний” (дає право вступу до всіх ЗВО); „фаховий” (дає право вступу на певні спеціальності); документ для вступу лише у вищі фахові школи чи на відповідний факультет загальноосвітнього університету. Перші два видаються після закінчення гімназії чи відповідного до неї професійного закладу з тривалістю навчання 13 років. Третій отримують після навчання тривалістю 12 років у профшколах. Відсіювання при цьому є досить значним. Залишаються найбільш підготовлені - це головний принцип університетської освіти. Вступають сотні, а залишаються десятки.Після зарахування здобувач сам складає план своєї роботи на час навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно обирає дисципліни, які буде вивчати, спеціальність, яку буде вивчати, за якою буде здаватися іспит, строк навчання, професорів і семінари. Він сам визначає, яким іспитом закінчить своє навчання: або буде здавати державний іспит, або вийде на захист магістерської роботи (диплома).
Термін навчання підраховується не за роками, а за семестрами. Кожен предмет закінчується екзаменами. Після завершення програми виконуються письмові роботи, а також складаються письмові чи усні екзамени з головних дисциплін. Знання здобувачів оцінюється за 6-бальною системою: дуже добре (1 бал), добре (2 бали), задовільно (3 бали), достатньо (4 бали), незадовільно (6 балів).
Випускникам вищих навчальних закладів після складання державного іспиту присвоюють титул дипломованого спеціаліста, а в університетах – магістра, що дає право на державну службу, відповідну фахову діяльність та аспірантуру. Магістратура зорієнтована на викладацьку роботу. Вищою кваліфікацією в Німеччині є титул доктора. Це вимагає 3-5 років наукових досліджень, здачі державного екзамену та захисту дисертації.
Кращі університети Німеччини:
Вища освіта в Швейцарії
Люди з усього світу прагнуть отримати освіту в Швейцарії, оскільки навчальні заклади цієї країни відомі своїм високим академічним рівнем.Особливістю системи вищої освіти Швейцарії є можливість навчання 4-ма іноземними мовами. Крім англійських курсів, в основному на магістерських програмах, здобувачі можуть обрати університет з викладанням на одній з 3 офіційних мов країни. Наприклад, в Цюріху і Берні можна навчатися німецькою, в Женеві і Лозанні французькою, а в Лугано італійською. Завдяки цьому близько третини здобувачі в Швейцарії – це іноземці, що представляють понад 100 національностей. Якість швейцарського освіти щорічно підтверджують авторитетні рейтингові агентства QS World University Rankings і The Times Higher Education. Більшість вузів є державними, за винятком декількох незалежних педагогічних університетів і одного університету прикладних наук. Крім того, в Швейцарії широко представлена мережа приватних навчальних закладів, особливо бізнес-шкіл. Однак багато хто з них не мають державної акредитації, а вартість навчання неймовірно висока. Програми навчання в Швейцарії побудовані на Болонському процесі, заснованому на накопичувальній системі кредитів.
Бакалаврат. Термін навчання 3 роки (180 кредитів).
Магістратура. Термін навчання 1,5-2 роки, після бакалаврату (90-120).
Докторантура. Термін навчання 3-5 років, після магістратури.
Прийом іноземних здовбувачів в різні університети Швейцарії має схожу процедуру, однак остаточне рішення приймається конкретним вузом. Тому за точною інформацією однозначно необхідно звертатися на офіційний сайт навчального закладу, де власне і подається відповідна заява. Незважаючи на те що більшість вузів фінансується державою, навчання в Швейцарії платне, причому до іноземних здобувачів може застосовуватися підвищена ставка. Проте вартість навчання все одно значно нижче, наприклад, ніж у Великобританії. В середньому один рік навчання в швейцарському університеті обійдеться від 450 до 4000 євро за семестр.
Кожен заклад вищої освіти Швейцарії дотримується правила про надання якісної освіти. Тому багато вузів навмисно скорочують кількість дисциплін, з метою концентрації на профільних напрямках. Для іноземних здобувачів доступні всі освітні програми, крім медичних. За рідкісним винятком, ці місця повністю займаються громадянинами Швейцарії. Стипендіальні програми для іноземців, як правило, ґрунтуються на міжвузівських угодах. У зв’язку з міграційним кризою останніх років Швейцарія не бере активної участі в міжнародних програмах обміну здобувачами, наприклад, Erasmus. З іншого боку, уряд пропонує внутрішні стипендії талановитим вченим і художникам з-за кордону.
За деякими даними, такі великі міста, як Цюріх і Женева, є одними з найдорожчих у світі. Допомога в пошуку здобувацької кімнати на пільгових умовах може надати безпосередньо вуз. В іншому випадку житло доведеться шукати самостійно. Оренда однокімнатної квартири починається від 1 тисяч євро на місяць.В цілому для життя в Швейцарії, крім плати за навчання, іноземцю знадобиться близько 2 тисяч євро на місяць.
Бакалаврат. Термін навчання 3 роки (180 кредитів).
Магістратура. Термін навчання 1,5-2 роки, після бакалаврату (90-120).
Докторантура. Термін навчання 3-5 років, після магістратури.
Прийом іноземних здовбувачів в різні університети Швейцарії має схожу процедуру, однак остаточне рішення приймається конкретним вузом. Тому за точною інформацією однозначно необхідно звертатися на офіційний сайт навчального закладу, де власне і подається відповідна заява. Незважаючи на те що більшість вузів фінансується державою, навчання в Швейцарії платне, причому до іноземних здобувачів може застосовуватися підвищена ставка. Проте вартість навчання все одно значно нижче, наприклад, ніж у Великобританії. В середньому один рік навчання в швейцарському університеті обійдеться від 450 до 4000 євро за семестр.
Кожен заклад вищої освіти Швейцарії дотримується правила про надання якісної освіти. Тому багато вузів навмисно скорочують кількість дисциплін, з метою концентрації на профільних напрямках. Для іноземних здобувачів доступні всі освітні програми, крім медичних. За рідкісним винятком, ці місця повністю займаються громадянинами Швейцарії. Стипендіальні програми для іноземців, як правило, ґрунтуються на міжвузівських угодах. У зв’язку з міграційним кризою останніх років Швейцарія не бере активної участі в міжнародних програмах обміну здобувачами, наприклад, Erasmus. З іншого боку, уряд пропонує внутрішні стипендії талановитим вченим і художникам з-за кордону.
За деякими даними, такі великі міста, як Цюріх і Женева, є одними з найдорожчих у світі. Допомога в пошуку здобувацької кімнати на пільгових умовах може надати безпосередньо вуз. В іншому випадку житло доведеться шукати самостійно. Оренда однокімнатної квартири починається від 1 тисяч євро на місяць.В цілому для життя в Швейцарії, крім плати за навчання, іноземцю знадобиться близько 2 тисяч євро на місяць.
Кращі університети Швейцарії:
ВИЩА ОСВІТА В ПОЛЬЩІ
Перший університет у м. Кракові було засновано ще 1364 р.; за часів розквіту країни у XVI-XVII століттях відкрилися університети у Вільно (1578 р.) та Львові (1661 р.), які тоді належали до Польщі. У Варшаві університет діє з 1816 р, політехнічний інститут — з 1826р. Періодами досить значного розвитку вищої школи двічі стали повоєнні роки XX століття, хоча першого разу модель освіти була німецькою, а другого - радянською. За соціалістичного ладу державна вища освіта була безкоштовною. До недержавного сектору належав Люблінський католицький університет, який був чи не єдиним великим недержавним закладом освіти в усьому колишньому «соцтаборі».
Політичні та суспільні зміни в державі, впровадження ринкової економіки спонукали і до реформи вищої освіти: ЗВО отримали значно вищий рівень автономії, право приймати частину здобувачів з оплатою навчання, урізноманітнився перелік спеціальностей, виникло чимало приватних ЗВО. Навчання у державних закладах безкоштовне для вступників за конкурсом у межах лімітів.
Польща має 11 державних та 1 приватний університети класичної моделі, 15 технічних університетів і 2 інститути, 6 академій економіки, 11 медичних академій, 17 шкіл мистецтв і 6 вищих закладів навчання з фізкультури і спорту. Список недержавних закладів вищої освіти включає вже 84, з яких 9 мають право надавати кваліфікацію «магістр».
Диференціація викладачів, їхня підготовка, наукові і вчені звання, прийом на роботу за конкурсом у Польщі дуже подібні до тих , що є в Україні. Лише замість назви «доктор наук» вживається назва «доктор габілітовани» (doktor habilitiwany).«Ліценціат» та «інженер» є професійними кваліфікаціями, академічна складова яких недостатня для вступу на докторські студії. Право на останні надає найпоширеніша у ВНЗ кваліфікація «магістра», отримання якої вимагає переважно п'ятирічного навчання у закладах університетського рівня.
Середня освіта включає восьмирічний нижчий рівень і чотирирічний у ліцеях загальної освіти або п'ятирічний у професійних закладах. Атестат має назву «swiadectwo dojrzalosci»(свідоцтво зрілості) чи «матура». Отримання його не гарантує автоматичного вступу до ЗВО, які можуть встановлювати власні вимоги і застосовувати свої методи селекції. Найчастіше проводяться письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки. Іноземці, крім знання польської мови, повинні продемонструвати ті ж знання, що й польські громадяни. Система оцінок шестибальна, 3 (задовільно) є прохідним балом, б - найвищою оцінкою. Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії" в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня.
Польща підписала практично всі європейські конвенції з порівняння І визнання освітніх кваліфікацій, має великий пакет двосторонніх угод, є однією з найактивніших учасниць нових проектів.
У випадках належної оплати програми навчання і виконання вказаних вище кваліфікаційних вимог вища освіта Польщі практично повністю відкрита для студентів-іноземців. Тим, хто бажає навчатися чи продовжувати освіту на мистецьких і спортивних спеціалізаціях, необхідно скласти спеціальні тести для демонстрування належних здібностей, а також (за вимогою) подати зразки свого творчого доробку.
Достатнє знання польської мови є обов'язковою умовою для допуску. успішного навчання на річних мовних курсах та складання заключних екзаменів, зазвичай, цілком достатньо для вступу і початку навчання на першому циклі польських закладів університетського рівня. Його можуть засвідчити амбасади і консульства. У разі необхідності вивчення мови кандидат повинен звернутися чи у ВНЗ, чи в мовний центр у м. Лодзь, аби за 9 місяців занять по 20 годин мови щотижня підготуватися до складання екзаменів і навчання.
Політичні та суспільні зміни в державі, впровадження ринкової економіки спонукали і до реформи вищої освіти: ЗВО отримали значно вищий рівень автономії, право приймати частину здобувачів з оплатою навчання, урізноманітнився перелік спеціальностей, виникло чимало приватних ЗВО. Навчання у державних закладах безкоштовне для вступників за конкурсом у межах лімітів.
Польща має 11 державних та 1 приватний університети класичної моделі, 15 технічних університетів і 2 інститути, 6 академій економіки, 11 медичних академій, 17 шкіл мистецтв і 6 вищих закладів навчання з фізкультури і спорту. Список недержавних закладів вищої освіти включає вже 84, з яких 9 мають право надавати кваліфікацію «магістр».
Диференціація викладачів, їхня підготовка, наукові і вчені звання, прийом на роботу за конкурсом у Польщі дуже подібні до тих , що є в Україні. Лише замість назви «доктор наук» вживається назва «доктор габілітовани» (doktor habilitiwany).«Ліценціат» та «інженер» є професійними кваліфікаціями, академічна складова яких недостатня для вступу на докторські студії. Право на останні надає найпоширеніша у ВНЗ кваліфікація «магістра», отримання якої вимагає переважно п'ятирічного навчання у закладах університетського рівня.
Середня освіта включає восьмирічний нижчий рівень і чотирирічний у ліцеях загальної освіти або п'ятирічний у професійних закладах. Атестат має назву «swiadectwo dojrzalosci»(свідоцтво зрілості) чи «матура». Отримання його не гарантує автоматичного вступу до ЗВО, які можуть встановлювати власні вимоги і застосовувати свої методи селекції. Найчастіше проводяться письмові чи усні вступні іспити за програмою середньої освіти, аналізуються шкільні оцінки. Іноземці, крім знання польської мови, повинні продемонструвати ті ж знання, що й польські громадяни. Система оцінок шестибальна, 3 (задовільно) є прохідним балом, б - найвищою оцінкою. Навчання розпочинається 1 жовтня і закінчується у червні, маючи зимовий і весняний семестри та екзаменаційні сесії" в лютому і червні/липні. Додаткові екзамени проводяться наприкінці вересня.
Польща підписала практично всі європейські конвенції з порівняння І визнання освітніх кваліфікацій, має великий пакет двосторонніх угод, є однією з найактивніших учасниць нових проектів.
У випадках належної оплати програми навчання і виконання вказаних вище кваліфікаційних вимог вища освіта Польщі практично повністю відкрита для студентів-іноземців. Тим, хто бажає навчатися чи продовжувати освіту на мистецьких і спортивних спеціалізаціях, необхідно скласти спеціальні тести для демонстрування належних здібностей, а також (за вимогою) подати зразки свого творчого доробку.
Достатнє знання польської мови є обов'язковою умовою для допуску. успішного навчання на річних мовних курсах та складання заключних екзаменів, зазвичай, цілком достатньо для вступу і початку навчання на першому циклі польських закладів університетського рівня. Його можуть засвідчити амбасади і консульства. У разі необхідності вивчення мови кандидат повинен звернутися чи у ВНЗ, чи в мовний центр у м. Лодзь, аби за 9 місяців занять по 20 годин мови щотижня підготуватися до складання екзаменів і навчання.
Кращі університети Польщі:
ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
Вища освіта в Україні має довгу та багату історію. Українських здобувачів, випускників та вчених уже давно знають і цінують по всьому світі.Станом на 2021 рік в Україні налічувалось 951 заклад вищої освіти: університетів, академій, інститутів, консерваторій, коледжів, технікумів, вищих професійних училищ та ін. Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, визначеної ООН, ЮНЕСКО та іншими міжнародними організаціями. Вища освіта є складовою системи освіти України, що регулюється Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту». Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку здобувачів. Вища школа України готує фахівців із 76 напрямів і 584 спеціальностей, що дозволяє задовольняти потреби всіх сфер суспільного життя країни. Випускники 11-х класів можуть продовжити навчання у вищих закладах України. Надходження туди проходить на рейтинговій основі, позиція абітурієнта в списку залежить від результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Кілька останніх років заяву на вступ подається тільки в онлайн-режимі, виняток становлять пільгові категорії - вони подають заяву в паперовому вигляді разом з документами, що підтверджують пільги. Заочне навчання в Україні широко поширене: така форма є в багатьох вузах. Активно розвивається цифровізація освіти в Україні: карантин 2020-2021 рр. змусив багато вузів працювати дистанційно, з використанням електронних платформ і сервісів. Медична освіта в Україні - одне з найпопулярніших серед іноземних громадян. Їх приваблює відносно невисока вартість навчання. Навчання в Україні для росіян буде зручною: у багатьох вузах є групи з російською мовою навчання, а в побутовому спілкуванні російську розуміють всі, мовний бар'єр відсутній. При цьому вартість навчання в Україні нижче, ніж в Росії, тому це хороший варіант для тих, хто хоче заощадити кошти. Відповідно до рівня підготовки, матеріально-технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів для визначення статусу закладів вищої освіти встановлено чотири рівні акредитації:
- перший рівень - технікум, училище, інші, прирівняні до них, заклади вищої освіти;
- другий рівень - коледж, інші, прирівняні до нього, заклади вищої освіти;
- третій і четвертий рівнь (залежно від результатів акредитації) - університет, інститут, академія, консерваторія.
- молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші заклади вищої освіти першого рівня акредитації;
- бакалавр - забезпечують коледжі, інші заклади вищої освіти другого рівня акредитації;
- спеціаліст, магістр - забезпечують заклади вищої освіти третього і четвертого рівнів акредитації.
Кращі університети України:
Відгуки здобувачів
Здати роботу
Телефон для консультації: +380508459737
E-mail: ph_d@ukr.net
E-mail: ph_d@ukr.net
Слідкуйте за нами в соц.мережах
